Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спасений
Берлін: Українське слово, 1924

Спасе́ний, а, е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. Грин. II. 150—151. 2) Благой. Діло спасене і богоугодне. К. Кр. 9.