Словарь української мови (1924)/спасатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спасатися
Берлін: Українське слово, 1924

Спаса́тися, са́юся, єшся, сов. в. спасти́ся, су́ся, се́шся, гл. 1) Спасаться, спастись (о душевномъ спасеніи). Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. I. 106. Я ся піду питати, як ся гріхів спасати. Нп. На гріх не спасе́шся. Отъ грѣха не убѣжишь. Ном. № 97. 2) Только несов. в. Говѣть.