Словарь української мови (1924)/смеркання
| ◀ смерк | Словарь української мови С смеркання |
смеркати ▶ |
|
Смерка́ння, ня, с. Сумерки. Як пійде горе зрання, то аж до смеркання. Ном. № 2230. Як візьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити, ой як візьмеш на смерканні, пустиш на світанні. Нп.