Словарь української мови (1924)/смерк
| ◀ смерічка | Словарь української мови С смерк |
смеркання ▶ |
|
Смерк, ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.
| ◀ смерічка | Словарь української мови Борис Грінченко С смерк |
смеркання ▶ |
|
Словарь української мови — С
смерк
Борис Грінченко
1924
Смерк, ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку. Чуб. V. 415.