Словарь української мови (1924)/сичик
| ◀ сичати | Словарь української мови С сичик |
сичівник ▶ |
|
Си́чик, ка, м. 1) Ум. отъ сич. 2) Комочекъ размельченнаго и поджареннаго для выжиманія масла коноплянаго сѣмени, — лакомство сельскихъ дѣтей. Зміев. у.
| ◀ сичати | Словарь української мови Борис Грінченко С сичик |
сичівник ▶ |
|
Словарь української мови — С
сичик
Борис Грінченко
1924
Си́чик, ка, м. 1) Ум. отъ сич. 2) Комочекъ размельченнаго и поджареннаго для выжиманія масла коноплянаго сѣмени, — лакомство сельскихъ дѣтей. Зміев. у.