Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сич
Берлін: Українське слово, 1924

Сич, ча́, м. Птица: сычъ. Сичі кукувакають на хаті. Грин. I. 255. Тю, з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Дивиться, як сич на сову. Посл. Ум. Си́чик.