Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сичати
Берлін: Українське слово, 1924

Сича́ти, чу́, чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. I. 146. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.