Словарь української мови (1924)/себелюбець

< Словарь української мови (1924)

◀ себелюб

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
себелюбець

себелюбий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Себелю́бець, бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. III. 103.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/себелюбець&oldid=497176