Словарь української мови (1924)/світило

by Борис Грінченко

◀ світилка

Словарь української мови Борис Грінченко С світило

світильник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Світи́ло, ла, с. 1) Свѣтило. К. Бай. 156. К. Іов. 68. 2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Ном. № 5537. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила. Грин. III. 143.