Словарь української мови (1924)/самопальний
| ◀ самопал | Словарь української мови С самопальний |
самопас ▶ |
|
Самопа́льний, а, е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.
| ◀ самопал | Словарь української мови Борис Грінченко С самопальний |
самопас ▶ |
|
Словарь української мови — С
самопальний
Борис Грінченко
1924
Самопа́льний, а, е. Самовоспламеняющійся. Засвітив самопальний сірничок. Рудч. Ск. II. 180.