Словарь української мови (1924)/самопал

by Борис Грінченко

◀ самокритка

Словарь української мови Борис Грінченко С самопал

самопальний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Самопа́л, лу, м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.