Словарь української мови (1924)/самовільний
◀ самовидець | Словарь української мови С самовільний |
самовільно ▶ |
|
Самові́льний, самово́льний, а, е. Своевольный.
◀ самовидець | Словарь української мови Борис Грінченко С самовільний |
самовільно ▶ |
|
Словарь української мови — С
самовільний
Борис Грінченко
1924
Самові́льний, самово́льний, а, е. Своевольный.