Словарь української мови (1924)/самовидець
| ◀ самовар | Словарь української мови С самовидець |
самовільний ▶ |
|
Самови́дець, дця, м. Очевидецъ. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. I. 2.
| ◀ самовар | Словарь української мови Борис Грінченко С самовидець |
самовільний ▶ |
|
Словарь української мови — С
самовидець
Борис Грінченко
1924
Самови́дець, дця, м. Очевидецъ. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. I. 2.