Словарь української мови (1924)/самовладний

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
самовладний
Берлін: Українське слово, 1924

Самовла́дний, а, е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.