Словарь української мови (1924)/самовладник
◀ самовладний | Словарь української мови С самовладник |
самовладність ▶ |
|
Самовла́дник, ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
◀ самовладний | Словарь української мови Борис Грінченко С самовладник |
самовладність ▶ |
|
Словарь української мови — С
самовладник
Борис Грінченко
1924
Самовла́дник, ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.