Словарь української мови (1924)/руїнник
| ◀ руїнний | Словарь української мови Р руїнник |
руйновище ▶ |
|
Руї́нник, ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідники руїнника монгола. К. Дз. 80.
| ◀ руїнний | Словарь української мови Борис Грінченко Р руїнник |
руйновище ▶ |
|
Словарь української мови — Р
руїнник
Борис Грінченко
1924
Руї́нник, ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідники руїнника монгола. К. Дз. 80.