Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
руїнний
Берлін: Українське слово, 1924

Руї́нний, а, е. Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. К. ЦН. 292. Кохається в руїнних ідеалах. К. Дз. 189.