Словарь української мови (1924)/розізлити
| ◀ розідратися | Словарь української мови Р розізлити |
розізлитися ▶ |
|
Розізли́ти, злю́, ли́ш, гл. Разозлить.
| ◀ розідратися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розізлити |
розізлитися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розізлити
Борис Грінченко
1924
Розізли́ти, злю́, ли́ш, гл. Разозлить.