Словарь української мови (1924)/розігнути

by Борис Грінченко

◀ розігнати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розігнути

розіграти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розігну́ти, ся. См. Розгинати, ся.