Словарь української мови (1924)/розчинити
◀ розчинатися | Словарь української мови Р розчинити |
розчинка ▶ |
|
Розчини́ти, ся. См. Розчиняти, ся.
◀ розчинатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розчинити |
розчинка ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розчинити
Борис Грінченко
1924
Розчини́ти, ся. См. Розчиняти, ся.