Словарь української мови (1924)/розчинатися
| ◀ розчинати | Словарь української мови Р розчинатися |
розчинити ▶ |
|
Розчина́тися, на́юся, єшся, сов. в. розча́тися, зічну́ся, не́шся, гл. = Роспочинатися, роспочатися. Чуб. I. 2.
| ◀ розчинати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розчинатися |
розчинити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розчинатися
Борис Грінченко
1924
Розчина́тися, на́юся, єшся, сов. в. розча́тися, зічну́ся, не́шся, гл. = Роспочинатися, роспочатися. Чуб. I. 2.