Словарь української мови (1924)/розсужати
| ◀ розсуджувати | Словарь української мови Р розсужати |
розсуканий ▶ |
|
Розсужа́ти, жа́ю, єш, гл. = Розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає. Чуб. V. 448.
| ◀ розсуджувати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розсужати |
розсуканий ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розсужати
Борис Грінченко
1924
Розсужа́ти, жа́ю, єш, гл. = Розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає. Чуб. V. 448.