Словарь української мови (1924)/розсуканий
| ◀ розсужати | Словарь української мови Р розсуканий |
розсукати ▶ |
|
Розсу́каний, а, е. Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. Кобел. у. І чим вона хороша? довга та розсукана. Кобел. у.
| ◀ розсужати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розсуканий |
розсукати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розсуканий
Борис Грінченко
1924
Розсу́каний, а, е. Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. Кобел. у. І чим вона хороша? довга та розсукана. Кобел. у.