Словарь української мови (1924)/розсуканий

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсуканий
Берлін: Українське слово, 1924

Розсу́каний, а, е. Нескладный, непроворный. Ходить як розсукана. Кобел. у. І чим вона хороша? довга та розсукана. Кобел. у.