Словарь української мови (1924)/розстати
| ◀ розстарцюватися | Словарь української мови Р розстати |
розстатися ▶ |
|
Розста́ти, ста́ну, неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.
| ◀ розстарцюватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розстати |
розстатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розстати
Борис Грінченко
1924
Розста́ти, ста́ну, неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.