Словарь української мови (1924)/розсвітатися
| ◀ розсвітати | Словарь української мови Р розсвітатися |
розсвітити ▶ |
|
Розсвіта́тися, та́ється, гл. безл. = Розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому. МВ. II. 93.
| ◀ розсвітати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розсвітатися |
розсвітити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розсвітатися
Борис Грінченко
1924
Розсвіта́тися, та́ється, гл. безл. = Розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому. МВ. II. 93.