Словарь української мови (1924)/розсвітатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсвітатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розсвіта́тися, та́ється, гл. безл. = Розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому. МВ. II. 93.