Словарь української мови (1924)/розсвітати
| ◀ розсвіт | Словарь української мови Р розсвітати |
розсвітатися ▶ |
|
Розсвіта́ти, та́є, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
| ◀ розсвіт | Словарь української мови Борис Грінченко Р розсвітати |
розсвітатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розсвітати
Борис Грінченко
1924
Розсвіта́ти, та́є, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.