Словарь української мови (1924)/розсвінути
| ◀ розсвербітися | Словарь української мови Р розсвінути |
розсвіт ▶ |
|
Розсвіну́ти, не́, гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.
| ◀ розсвербітися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розсвінути |
розсвіт ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розсвінути
Борис Грінченко
1924
Розсвіну́ти, не́, гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.