Словарь української мови (1924)/розсвербітися

by Борис Грінченко

◀ розсадити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розсвербітися

розсвінути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розсвербі́тися, блю́ся, би́шся, гл. Раззудиться. Розсвербілась спина. Константиногр. у.