Словарь української мови (1924)/розрізнятися

by Борис Грінченко

◀ розрізняти

Словарь української мови Борис Грінченко Р розрізнятися

розрізувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розрізня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. розрізни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Раздѣляться, раздѣлиться, разлучаться, разлучиться, пойти разными путями. Як же почули Олену, так зараз і розрізнились, неначе й не вони. Кв. I. 40. Ой у полі, в полі три дороги — треба розрізнитись. Мет. 361.