Словарь української мови (1924)/розрізняти
◀ розрізнити | Словарь української мови Р розрізняти |
розрізнятися ▶ |
|
Розрізня́ти, ня́ю, єш, сов. в. розрізни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку. Грин. I. 280. 2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху. Г. Барв. 311.