Словарь української мови (1924)/розрізувати
| ◀ розрізнятися | Словарь української мови Р розрізувати |
розріст ▶ |
|
Розрі́зувати, зую, єш, сов. в. розрі́зати, жу, жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228.
| ◀ розрізнятися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розрізувати |
розріст ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розрізувати
Борис Грінченко
1924
Розрі́зувати, зую, єш, сов. в. розрі́зати, жу, жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228.