Словарь української мови (1924)/розрадник
| ◀ розраджати | Словарь української мови Р розрадник |
розражати ▶ |
|
Розра́дник, ка, м. Тотъ, который отговариваетъ, отсовѣтываетъ. Трохи одвик од шинку, од своїх порадників та розрадників. Г. Барв. 282.
| ◀ розраджати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розрадник |
розражати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розрадник
Борис Грінченко
1924
Розра́дник, ка, м. Тотъ, который отговариваетъ, отсовѣтываетъ. Трохи одвик од шинку, од своїх порадників та розрадників. Г. Барв. 282.