Словарь української мови (1924)/розражати
| ◀ розрадник | Словарь української мови Р розражати |
розралити ▶ |
|
Розража́ти, жа́ю, єш, сов. в. розрази́ти, жу́, зи́ш, гл. Раздражать, раздражить, растравлять, растравить. Зібралася моя родинонька, та й не розважає, тільки мою та смерть престрашную хуже розражає. Чуб. V. 442. Ще гірше разразила її серце. Мир. Пов. I. 123.