Словарь української мови (1924)/розорати
◀ розора | Словарь української мови Р розорати |
розоратися ▶ |
|
Розора́ти. См. Розорювати.
◀ розора | Словарь української мови Борис Грінченко Р розорати |
розоратися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розорати
Борис Грінченко
1924
Розора́ти. См. Розорювати.