Словарь української мови (1924)/розминатися

by Борис Грінченко

◀ розминати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розминатися

розмир ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розмина́тися, на́юся, єшся, сов. в. розмину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Расходиться, разойтись, разминаться, разминуться, разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга. Понаставляли тут верстів, що й розминуться трудно. Ном. № 6595.