Словарь української мови (1924)/розминати
| ◀ розмикатися | Словарь української мови Р розминати |
розминатися ▶ |
|
Розмина́ти, на́ю, єш, сов. в. розімня́ти и розім'я́ти, мну́, неш, гл. Разминать, размять.
| ◀ розмикатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розминати |
розминатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розминати
Борис Грінченко
1924
Розмина́ти, на́ю, єш, сов. в. розімня́ти и розім'я́ти, мну́, неш, гл. Разминать, размять.