Словарь української мови (1924)/розмикатися

by Борис Грінченко

◀ розмикати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розмикатися

розминати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розмика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. розімкну́тися, ну́ся, нешся, гл. Размыкаться, разомкнуться, раскрыться. Уста твої не розмикаються. МВ. I. 87.