Словарь української мови (1924)/розмикати
| ◀ розмивати | Словарь української мови Р розмикати |
розмикатися ▶ |
|
Розмика́ти, ка́ю, єш, сов. в. розімкну́ти, ну́, неш, гл. Растворять, растворить, открывать, открыть. Я розімкнув портмонет, то й видно було, що грошей чимало у мене. Волч. у.