Словарь української мови (1924)/розмивати
| ◀ розм'єскати | Словарь української мови Р розмивати |
розмикати ▶ |
|
Розмива́ти, ва́ю, єш, сов. в. розми́ти, ми́ю, єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Ном. № 5574. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє. Грин. III. 266.