Словарь української мови (1924)/розлютувати
| ◀ розлюбитися | Словарь української мови Р розлютувати |
розлютуватися ▶ |
|
Розлютува́ти, ту́ю, єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. М. Пр. 36.
| ◀ розлюбитися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розлютувати |
розлютуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розлютувати
Борис Грінченко
1924
Розлютува́ти, ту́ю, єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. М. Пр. 36.