Словарь української мови (1924)/розлюбитися
| ◀ розлюбити | Словарь української мови Р розлюбитися |
розлютувати ▶ |
|
Розлюби́тися, блю́ся, бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
| ◀ розлюбити | Словарь української мови Борис Грінченко Р розлюбитися |
розлютувати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розлюбитися
Борис Грінченко
1924
Розлюби́тися, блю́ся, бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.