Словарь української мови (1924)/розлучниця
◀ розлучник | Словарь української мови Р розлучниця |
розлюбити ▶ |
|
Розлу́чниця, ці, ж. Разлучительница. Мати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.
◀ розлучник | Словарь української мови Борис Грінченко Р розлучниця |
розлюбити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розлучниця
Борис Грінченко
1924
Розлу́чниця, ці, ж. Разлучительница. Мати твоя розлучниця, розлучила нас з тобою. Чуб. V. 380.