Словарь української мови (1924)/розлучний

by Борис Грінченко

◀ розлучити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розлучний

розлучник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розлу́чний, а, е. Разлучающій, разъединяющій.