Словарь української мови (1924)/роззявити
| ◀ роззявина | Словарь української мови Р роззявити |
роззявкуватий ▶ |
|
Роззя́вити, ся. См. Роззявляти, ся.
| ◀ роззявина | Словарь української мови Борис Грінченко Р роззявити |
роззявкуватий ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роззявити
Борис Грінченко
1924
Роззя́вити, ся. См. Роззявляти, ся.