Словарь української мови (1924)/роззявина
◀ роззява | Словарь української мови Р роззявина |
роззявити ▶ |
|
Роззя́вина, ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.
◀ роззява | Словарь української мови Борис Грінченко Р роззявина |
роззявити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роззявина
Борис Грінченко
1924
Роззя́вина, ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть. Черном.