Словарь української мови (1924)/роззявкуватий

by Борис Грінченко

◀ роззявити

Словарь української мови Борис Грінченко Р роззявкуватий

роззявляка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роззя́вкуватий, а, е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий. Черк. у.