Словарь української мови (1924)/роздіймати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздіймати
Берлін: Українське слово, 1924

Роздійма́ти, ма́ю, єш, сов. в. роздійми́ти и роздійня́ти, йму́, меш, гл. = Рознімати, розняти. Вх. Зн. 60. Желех.