Словарь української мови (1924)/розговітися
◀ розговіни | Словарь української мови Р розговітися |
розговорити ▶ |
|
Розгові́тися. См. Розгівлятися.
◀ розговіни | Словарь української мови Борис Грінченко Р розговітися |
розговорити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розговітися
Борис Грінченко
1924
Розгові́тися. См. Розгівлятися.