Словарь української мови (1924)/розговорити
◀ розговітися | Словарь української мови Р розговорити |
розговоритися ▶ |
|
Розговори́ти. См. Розговорювати.
◀ розговітися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розговорити |
розговоритися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розговорити
Борис Грінченко
1924
Розговори́ти. См. Розговорювати.