Словарь української мови (1924)/розговіни
◀ розгноюватися | Словарь української мови Р розговіни |
розговітися ▶ |
|
Ро́зговіни, він, ж. мн. Разговѣнье. Маруся чи їла, чи не їли, їй лучче всяких розговін те, що Василь вернувсь і жив і здоров. Кв. I. 72.